Олександр Стремоух: "Ринок газу розвивається прозоро"
Оператор газотранспортної системи продовжує інформаційний проект «Енергетична свобода», в якому спеціалісти галузі та експерти інформують суспільство про тенденції на вітчизняному ринку природного газу. Сьогоднішній гість програми начальник управління комерційної диспетчеризації ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» Олександр Стремоух.
‒ Олександре Володимировичу, сьогодні ми з вами поговоримо про останні тенденції на ринку природного газу. Якими вони є нині в Україні?
‒ Основна тенденція сьогоднішнього часу в Україні – це наявність конкуренції на ринку природного газу, поява нових учасників ринку, збільшення числа компаній-трейдерів, які імпортують газ. Нині імпортні обсяги з краї ЄС, порівняно з попередніми роками суттєво зросли та на сьогоднішній день становлять 50,0 млн м3 газу за добу. Як приклад лютий 2016 року 44 млн м3 газу за добу. Повністю завантажений напрямок ГВС «Будінце», «Германовичі» і з місяця в місяць (потроху) заповнюється напрямок «Берегдароц». Ця тенденція свідчить про те, що багато українських компаній-постачальників зорієнтовані на закупівлю імпортного ресурсу і це справді позитивний момент для відкриття ринку. Останнім часом, такі крупні компанії, як ENGIE, RWE, TrailStone Energy LLC , Trafigura, MET, це великі європейські трейдери, відкривають в Україні представництва, підписують договори. Вони налаштовані зайти на цей ринок, і розпочати активну діяльність. Це свідчить про те, що для них правила, які були впроваджені рік тому, стають більш-менш зрозумілими. Це стосується прийняття Кодексу газотранспортної системи та інших нормативних документів, які регулюють ринок природного газу в Україні.
Такими тенденціями в Україні ми даємо зрозуміти нашому північному сусідові, Росії, що ми прогресивна країна, прогресивна компанія, газовий ринок у нас розвивається, якому прийнятні умови Третього енергетичного пакету ЄС. Нині ми розуміємо одне, що імпортні напрямки з Європи дуже затребувані. Відповідно компанії починають конкурувати на українському ринку. Раніше, коли ми тільки це все починали в минулому році і вели перемовини з таким компаніями як ENGIE, TrailStone Energy LLC, RWE, АОТ тоді вони навіть не розглядали можливості відкриття своїх представництв в Україні. Для них це був закритий ринок. Вони розуміли, що є НАК «Нафтогаз України», відповідно є монополія на українському ринку газу. То станом на сьогодні вони вже мають свої офіси в Україні. Вони змінили свою позицію стосовно нашої держави і вже починають працювати на українському газовому ринку.
‒ Що стало передумовою зміни позиції крупних європейських трейдерів стосовно українського газового ринку?
‒ Передусім це стосується зміни умов роботи, які повністю орієнтовані на європейську модель, та запроваджують рівні умови усім учасникам ринку. Це стосується реорганізації крупних компаній, таких як НАК «Нафтогаз України». За даними статистики, то на сьогодні обсяги природного газу, які постачає Нафтогаз становлять менше 50 %. Тому поряд з НАКом з’явились незалежні постачальники, і ринок розвивається.
Я вважаю, що ситуація з тим, що ми готові працювати і впроваджувати у себе Європейські правила, відкрила ринок міжнародним компаніям.
‒ То ми не через НАК «Нафтогаз України» співпрацюємо з тими компаніями?
‒ Ні, ми працюємо напряму. Якщо говорити про нас як про оператора газотранспортної системи, то ми з впровадженням нових правил повернули собі цей статус, і нині ми є оператором газотранспортної системи, як у фізичному сенсі, так і в економічному. Сьогодні ми працюємо напряму з усіма імпортерами природного газу, трейдерами та постачальниками в Україні. Вони з нами підписують договори на транспортування природного газу, а ми їм надаємо послуги з транспортування у відповідності до діючого законодавства.
На сьогоднішній день по реверсних точках підписані угоди про взаємодію з суміжними операторами ГТС, що в свою чергу дозволило впровадити пряму взаємодію між операторами та налагодити роботу на щодобовій основі у відповідності до вимог Третього енергопакету. Ми працюємо за добовими номінаціями, вказуємо добові обсяги, отримуємо добові алокації. Наступним кроком розвитку це впровадження цих правил на території України та перехід на добове балансування.
‒ Олександре Володимировичу, скажіть, будь ласка, як Росія реагує на такі кардинальні зміни українського газового ринку?
‒ По-перше, ми всі знаємо, що Росія сьогодні веде інформаційну війну проти України, навіть в тому плані, що вони намагаються лобіювати питання в Європі, тим самим змушуючи її приймати певні непопулярні рішення, що суперечать інтересам нашої країни як асоційованого учасника Європейського енергетичного співтовариства. Це такі рішення як побудова газопроводів «Опал», «Північний потік».
Сказати, що Росія напряму втручається в роботу імпортних поставок газу в нашу країну з боку Європи, то – ні але це дякуючи тому, що нам вдалося налагодити пряму взаємодію з операторами суміжних ситсем на реверсних точках, які нажаль обмежені технічною пропускною спроможністю. Для збільшення можливості імпорту обсягів природного газу з Європи ми прагнемо на таких крупних напрямках, як Словаччина і Польща, організувати віртуальний реверс. Таку нашу ініціативу Газпром блокує і блокує тим, що на підставі діючих контрактів він є посередником між нами і європейськими операторами по напрямку транзитних потоків. Але ми оскаржуємо в тому числі і ці положення у Стокголському арбітражу.
І в цій ситуації, з боку росіян йде боротьба за те, щоб ми не могли створити так званий віртуальний реверс за рахунок відкриття ще більших потоків.
‒ Якби не було реверсних поставок природного газу, Україні було б дуже сутужно?
‒ Однозначно. Ми б змушені були купувати газ в Росії. Нині реверсні поставки дають нам можливість продемонструвати, що ми маємо можливість розвиватися і бути незалежними від російського ресурсу.
‒ А тепер давайте поговоримо про щодобового балансування. Що це за процес, для чого він впроваджується у газотранспортну систему України?
‒ Положення третього енергопакету (Регламенту комісії (ЄС) №312/2014 від 26 березня 2014 року) передбачають впровадження на ринку добового балансування – це по-перше перехід на замовлення послуг транспортування на добу наперед, інформування замовників послуг транспортування про прогнозні небаланси протягом доби транспортування, по-друге отримання та обробка добових алокацій та розрахунок небалансів замовників за добу та впровадження фінансової відповідальності за добові небаланси.
Впровадження добового балансування по перше знизить ризики усіх учасників ринку природного газу та як наслідок знизить фінансове навантаження на замовників послуг транспортування, по друге дозволить впровадити повноцінний ринок двосторонніх договорів, біржової торгівлі та за рахунок повної імплементації Європейських правил дозволить реалізувати впровадження повноцінного хабу з використанням українських газосховищ.
На сьогодні сформована робоча група при НКРЕКП до складу якої входять представники газовидобувних компаній, операторів ГРС, постачальників. Хочу сказати, що впровадження щодобового балансування не пов’язане тільки з готовністю Укртрансгазу але і інших учасників ринку - безпосередньо Операторів ГРС. Ми насправді технічно бачимо обсяги що надходять та відбираються з/до газотранспортної системи кожні дві години. Але перехід на щодобове балансування насамперед пов’язаний з так званою категорією споживачів, які не вимірюють споживання газу щодобово. Це населення, дрібні господарства.
‒ А раніше не було цього щодобового балансування?
‒ Ні, сьогодні ми балансуємо систему та замовників послуг транспортування на місячній основі (тобто на підставі фактичних даних відповідно до підписаних місячних актів приймання-передачі) що в свою чергу несе для Оператора доволі високі ризики врегулювання небалансів замовників послуг транспортування за результатами місяця. З цієї причини і доволі високі вимоги до фінансового забезпечення яке прив’язане до місячних обсягів транспортування.
Кодекс газотранспортної системи, який сьогодні діє - це кодекс перехідного періоду як першого етапу для переходу на щодобове балансування.
Завдяки цим правилам ми розпочали впровадження нової моделі ринку яка передбачає замовлення потужності на точках входу-виходу, замовлення транспортування через подання номінацій, впровадити відповідальність замовників послуг транспортування за небаланси тощо. Наступним етапом буде перехід на щодобове балансування.
Для цього оператору газотранспортної системи необхідно в першу чергу впровадити IT-продукт, який дасть можливість:
- відійти від паперового документообігу,
- замовляти послуги на щодобовій основі,
- інформувати замовників послуг транспортування про прогнозний небаланс,
- розраховувати небаланс щодоби.
Щодобове балансування надасть змогу запустити повноцінний ринок короткострокових продуктів (на добу наперед, протягом дня) та як наслідок формування індикативної ціни, забезпечити можливість біржової торгівлі, надати трейдерам можливість титульної торгівлі обсягами газу (тобто без фізичного транспортування).
Робота над цим ведеться, вже опубліковано тендерну заявку, і ми сподіваємося, що у січні пройдуть тендерні процедури, і ми зможемо у 2017 році впровадити програмний комплекс, що забезпечить нам технічні можливості.
А до цього моменту ми зможемо напрацювати взаємовідносини між операторами розподільних мереж і оператором газотранспортної системи щодо обміну інформацією на добовій основі.
З газовидобувними компаніями ми ведемо тісну співпрацю, поступово готуємо їх до переходу на щодобове балансування.
Йде постійна робота з напрацювання відповідних правил щодо адміністрування торгових повідомлень, обміну інформацією з біржами. Плануємо запустити на першому етапі балансову платформу, де надамо можливість трейдерам або купувати газ, якого їм бракує, або продавати його. Ця платформа відповідатиме вимогам Третього енергопакету і це буде стартом для того, щоб ми могли запустити ринок короткотермінових договорів.
‒ Які вигоди матимуть пересічні споживачі?
‒ Насамперед, це конкурентна боротьба за споживача. Коли ми зможемо перейти на щодобове балансування, автоматично знизиться фінансове навантаження з постачальників, це вплине на ціну газу. Запуститься повноцінний ринок двосторонніх договорів та біржової торгівлі де зможуть торгувати як імпортними ресурсами так і вітчизняні добичники. Дозволить в повній мірі використовувати відчизнянні ПСГ. Постачальники почнуть конкурувати на ринкових правилах. Це простимулює вхід на український ринок крупних європейских компаній, які зайдуть сюди з дешевим ресурсом і створять конкуренцію.
‒ Олександре Володимировичу, наскільки прозоро все це відбуватиметься?
‒ Всі ці процеси однозначно відбуватимуться прозоро. Стосовно тендерної процедури, то всі закупівлі проводяться на майданчику «ProZorro». Стосовно подальших змін у законодавстві України для впровадження переходу на щодобове балансування при НКРЕКП створено робочу групу до якої запрошені всі учасники газового ринку з метою обговорення майбутніх змін. Ми запросили також європейських консультантів, щоб вони могли поділитися практичним досвідом. Зі свого боку фахівці ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» ознайомилися з роботою операторів ГТС сусідніх країн, вивчили їхній досвід переходу на щодобове балансування, ознайомилися зі специфікою роботи оператора ГТС при щодобовому балансуванні, вивчили, як ці процеси тривають в європейських країнах.
Ми приймаємо постійну участь у робочих зустрічах європейскьих операторів щодо імплементації Третього енергопакету. У нас вже є чітке розуміння того, як має це відбуватися у нас. Тепер потрібно ці напрацювання погодити з усіма учасниками, задокументувати, прийняти і впровадити.
‒ Олександре Володимировичу, мене не полишає ще таке питання, чи Росія, зокрема Газпром, подає заявку чи може вже подав, на участь як постачальника на українському газовому ринку, адже ми вже майже рік не закуповуємо в Росії газ? (доволі політичне питання????)
‒ Російські компанії не беруть безпосередню участь як постачальник газу для українського споживача. Ми спостерігаємо тенеденцію, що Росія знімає контрактну заборону трейдерам не реекспорт ресурсу, який вони продають Європі. Але політика Газпрому на сьогоднішній день залишається агресивною, щоб позбавити Україну статусу транзитера. При цьому ми розуміємо те, що обсяги споживання будуть зростати і в Європі та й Україна на сьогодні – це доволі потужний ринок споживання природного газу.
‒ Вже давно ведуться розмови про те, щоб європейські оператори закуповували газ на східних точках входу з Росії, а не західних, як є тепер. Як нині просуваються ці справи?
‒ Насправді, цей вектор був вибраний з самого початку. Чому ми вибрали імплементацію Третього енергопакету, бо ми хотіли би стати частиною європейського ринку, мати можливість синхронізуватися з європейським енергоринком, щоб європейським трейдерам було цікаво купувати газ на кордоні з Росією і уже самим замовляти його транспортування нашою ГТС на ринкових умовах. Ми маємо таку мету а саме організацію газового хабу з використанням потужностей української ГТС та ПСГ. Бо у нас справді потужна газотранспортна система, яка дає можливість, крім транзиту, зберігання, ще й транспортування газ за іншими напрямками, наприклад, з північної частини Європи на південь. Тому ми не відходимо від цієї мети і працюємо далі для її досягнення.
‒Чи виникають фінансові труднощі у проведенні процесу модернізації ГТС?
‒ Наскільки мені відомо у Укртрансгазі вже є програма модернізації і реконструкції газотранспортної системи, проведено тендери, які вже акцептовані. ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» йде впевнено шляхом модернізації і реконструкції ГТС саме з технічної точки зору. Ми йдемо у напрямку створення чіткої інформаційної платформи з метою інформування про поточний стан газотранспортної системи.
‒ На вашу думку, як швидко ми зможемо впровадити щодобове балансування і стати рівноправним гравцем європейського газового ринку?
‒ В наших планах, а вони доволі амбіційні, до наступного газового року, забезпечити з боку Укртрансгазу впровадження щодобового балансування, інформаційної платформи, адміністрування ринку двосторонніх договорів біржової торгівлі, балансуючого ринку. Але, знову ж таки, не все залежить від Укртрансгазу. Питання в готовності операторів газорозподільних мереж, газовидобувних компаній, чи зможуть вони техічно підготуватися до цього. Якщо так, то до початку жовтня 2017 року ми зможемо продемонструвати учасникам ринку, що платформа є і ми готові працювати за моделлю, яка буде повністю відповідати вимогам Третього енергопакету.
‒ Щиро дякую, Олександре Володимировичу, за змістовне інтерв’ю і бажаю вам подальших успіхів у справі створення нового напрямку роботи газотранспортної системи України. Хай щастить!