Ми транспортуємо і зберігаємо енергію незалежності
live

Представники ЗМІ перевірили якість природного газу в Житомирі

28 грудня 2016 року, м. Київ – Оператор вітчизняної газотранспортної системи черговий раз ознайомив представників засобів масової інформації з системою контролю якості природного газу який транспортується для українських споживачів, повідомляє відділ зв’язків з громадськістю та пресою ПАТ «УКРТРАНСГАЗ».

Захід проходив на базі хіміко-аналітичної лабораторії Бердичівського ЛВУМГ філії УМГ «КИЇВТРАНСГАЗ», в якій систематично контролюється якість природного газу для споживачів Житомирської та Вінницької області.

За результатами аналізу відібраної проби з газорозподільної станції Житомир, встановлено – природний газ належної якості (нижча теплота згорання 8200 ккал/куб. м) та відповідає чинному стандарту ГОСТ 5542-87.

«Ми зацікавлені інформувати громадськість про події в газотранспортній галузі прозоро та доступно», - неодноразово відзначав Президент ПАТ«УКРТРАНСГАЗ» Ігор Прокопів.

Починаючи з березня 2015 року ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» публікує на офіційному веб-сайті підприємства паспорта якості природного газу та систематично проводить прес-тури для представників ЗМІ: за останні два роки якість газу на газорозподільних станціях перевірялась у п’яти областях (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Житомирська та Київська області), у всіх випадках природний газ відповідав чинним стандартам.

Щоденно по системі магістральних газопроводів ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» здійснюються десятки аналізів газу. Достовірність всіх видів аналізів фізико-хімічних параметрів природного газу щорічно підтверджується територіальними органами Департаменту технічного регулювання Мінекономрозвитку під час проведення повірок, планових та позапланових перевірок.

Варто зазначити, що ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» передає до газорозподільних мереж природний газ належної якості, який відповідає чинному стандарту ГОСТ 5542-87.

При цьому середньозважена нижча теплота згоряння природного газу, що подається cпоживачам України, становить більше 8200 ккал/м3 (при нормі стандарту 7600 ккал/м3).

На актуальні питання населення щодо якості природного газу відповідає у бліц-інтерв’ю начальник управління газовимірювань та метрології ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» Микола Болховітін. 

 

‒ Чи змінилися тенденції щодо якості природного газу протягом останніх 10-ти років?

‒ Газ, який ми транспортуємо, надходить у ГТС України як від вітчизняних газовидобувних підприємств, так і від ВАТ «Газпром». Нині змінилася сама структура споживання природного газу в Україні. Якщо ще п’ять років тому більшість газу, який ми споживали, був російського походження, то нині більшу частку займає газ українського видобутку. Тому відбулися зміни режимів роботи газотранспортної системи. Але при цьому кожного року за останні десять років ми спостерігаємо, що теплота згоряння природного газу, що постачається споживачам України, збільшується. Це факт, який підтверджується результатами наших вимірювань. Це не залежить від того, що Укртрансгаз проводить якісь додаткові роботи для поліпшення якості газу. Просто родовища природного газу, як у нас, так і в Росії, не дуже нові. Тому якщо родовище експлуатується тривалий час, то всі легкі фракції природного газу відбираються першими, а з подальшою експлуатацією у природному газі залишається все більше важких фракцій вуглеводнів. Тому його теплота згоряння буде постійно збільшуватися. Це ми спостерігаємо сьогодні.

Якщо ще п’ять років тому середня теплота згоряння газу по Україні була 8 050 Ккал, то зараз нижня теплота згоряння природного газу становить 8 200‒8 250 Ккал. Але при цьому ми також спостерігаємо, що при збільшенні теплоти згоряння скарг від населення не поменшало, а навпаки ‒ побільшало. Від чого це залежить? Це залежить насамперед від вартості природного газу. От скажімо порівняти вартість природного газу ще два роки тому, то це зовсім різні гроші, тому населення вимагає підтвердження, що вони споживають якісний газ, який доставлений безпосередньо до кожного споживача. І тут постає питання, хто працює із споживачами. На жаль чи на щастя, ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» не працює із споживачами і не подає газ безпосередньо до кожного споживача. Укртрансгаз подає газ на газорозподільні станції. У нас є більше сотні прямих споживачів ‒ це великі промислові підприємства. Але це окреме питання. Та і скарги надходять здебільшого від побутових споживачів. Тому кожен повинен знати свої права і обов’язки, які прописані у документах, які вже прийняті на засіданні НКРЕКП. По-перше, це кодекс газорозподільних мереж, по-друге, правила постачання природного газу. На підставі цих двох документів кожен споживач повинен підписати два документи: договір на постачання природного газу і договір на розподіл природного газу. З тією організацією, яка транспортує природний газ, підписується договір на розподіл природного газу, а договір на постачання природного газу споживач вибирає того, хто йому цей газ продасть. З 1 квітня всі споживачі будуть платити окремо за послуги з транспортування як абонентську плату, і окремо за газ як продукт.

Звичайно, кожен споживач може вибрати будь-якого постачальника, але зазвичай це право простіше реалізувати промисловим споживачам, ніж побутовим. Якщо, до прикладу, ви маєте право замовити на будь-якому хлібозаводі їхню продукцію, і вам її доставлятимуть додому. Але ви не будете цього робити, а підете в магазин і купите собі хліб. Так і з газом, вам простіше буде співпрацювати з тим ТОВ, який є постачальником газу у вашому регіоні, ніж окремо виходити на європейський газовий хаб, що транспортує газ територією Австрії, Словаччини та України до вашої квартири. Хоча споживач на це теж має право.

 

‒ Миколо Івановичу, то чому ж за такої високої теплоти згоряння споживачі скаржаться, що газ погано горить?

‒ Суть скарг, які надходять від споживачів, полягає в тому, що газ погано горить, не того кольору і таке інше. Ще раз підкреслюю, теплота згоряння природного газу останніми роками не зменшилась, а навпаки збільшилась. Це можна перевірити на сайті Укртрансгазу. Там є всі паспорти фізико-хімічних показників у всіх точках контролю якості природного газу. Ми контролюємо якість газу у 65 хіміко-аналітичних лабораторіях і з допомогою 47 потокових хроматографів. І завдяки цьому ведеться постійний контроль якості природного газу у всіх регіонах України.

Природний газ – це суміш різних газів, найбільшу частку серед них має метан, більше 90 %. Потім ідуть інші важкі вуглеводні: етан, бутан, пропан та інші. Плюс різні домішки, такі як незначна частка азоту, СО2 тощо, які загалом не впливають на фізико-хімічні показники природного газу. Якщо рахувати за базову точку метан, тобто те, що метан у природному газі мав би частку близьку до 100 %, то теплота згоряння такого природного газу мала би 7 984‒8 000 Ккал. Це базова точка. От метан має теплоту згоряння 8 000 Ккал. Якщо природний газ містить крім метану інші важкі вуглеводні, то вони мають більшу теплоту згоряння і загальна теплота згоряння підвищується. Тобто якщо аналіз показує теплоту згоряння 8250, то значить, що у цьому газі є етан, бутан, пропан і т.д.

Тепер з’ясуємо, чому за вищої теплоти згоряння газ погано горить? Процес горіння як такий залежить від кількох факторів. По-перше, це якість природного газу, якими є його фізико-хімічні показники. По-друге, процес горіння не може відбуватися без доступу кисню, тому важливою тут є пропорція змішування природного газу з киснем під час горіння. По-третє, тиск природного газу в мережі.

Червоне полум’я газу свідчить про те, що цей газ недостатньо згоряє. Тут йдеться не про його якість, а про те, що він не повністю згорів. Не повністю згорів, бо було недостатньо кисню. А це може залежати від конструкції вашого котла, конфорки або їх недостатнє технічне обслуговування.

Для того, щоб природний газ повністю згорів, треба забезпечити регулювання газового обладнання, доступ повітря (має бути відкрита кватирка або працювати витяжка, бо у будь-якому разі газ, згоряючи, буде забирати повітря з кімнати) і тиск газу. Згоряння природного газу визначається числом Воббе, яке в свою чергу залежить від теплоти згоряння і тиску. Чому тиск може бути різний? Ситуація пояснюється тим, що всі споживачі під’єднані не напряму до ГРС. Між ними та ГРС є дуже розгалужена система газопроводів. Чим більше споживачів, чим нерівномірніше споживання, скажімо у зимовий період тощо, тим більше це буде позначатися на тиску газу.

 

‒ Що б ви порадили тим споживачам, які спостерігають, що газ не так горить або вони вважають, що газ неякісний? Куди звертатися у разі таких спостережень?

‒ По-перше, вчасно проводити технічне обслуговування газового обладнання, якщо це котел, то його треба обслуговувати мінімум один раз на рік, якщо це плита – мінімум раз на три роки. За будь-якого процесу згоряння відбувається процес відкладення продуктів згоряння. По-друге, потрібно забезпечити вільний доступ повітря, вентиляцію в приміщення, де згоряє газ. Оскільки нема кисню – нема процесу згоряння. По-третє, потрібно з’ясувати, яким є тиск у газових мережах. Споживач має право це знати і цим повною мірою користуватися.

Якщо у споживача виникає питання щодо того, яким має бути газ, якою має бути теплота згоряння, яке там число Воббе у газового обладнання, то що може зробити у цьому випадку споживач, до кого він може звернутися? Хто забезпечує контроль за якістю природного газу? На кого писати скаргу у разі потреби? Хто може це питання вирішити?

Насамперед об’єднаємо ці питання у два. Хто у нашій державі контролює всі торгівельні операції у галузі паливно-енергетичних ресурсів? Згідно із законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» такі операції лежать у сфері компетенції Міністерства економічного розвитку та торгівлі. Нині в Мінекономрозвитку та торгівлі є два крила – Департамент технічного регулювання і Держспоживінспекція. Департамент з технічного регулювання відповідає за застосування методик виконання вимірювань і за правильність використання засобів вимірювальної техніки. Вони проводять повірку лічильників. Тому якщо у споживача є сумніви щодо правильності вимірювання об’єму газу або фізико-хімічних показників, є сумніви щодо того, як працює лабораторія або Укртрансгазу, або облгазу звертатися потрібно до територіальних органів, які підпорядковані департаменту технічного регулювання, наприклад, Полтавастандартметрологія, Сумистандартметрологія тощо. У Києві це ДП «Укрметртестстандарт». Ці організації можуть вам підтвердити наскільки правильно працює хімлабораторія, чи правильно працює той прилад, на якому визначали якість природного газу. А якщо у вас є сумніви щодо якості продукції, то це держспоживінспекція. Якщо подивитися на звіт діяльності держспоживінспекції за 2015 рік, то видно, що скарги від споживачів надходили і щодо житлово-комунальних послуг в цілому, так і послуг щодо якості води, газу, тепла тощо. І такі скарги займають велику частку скарг від населення. І вони повинні на це реагувати і приймати рішення. Це з боку держави.

Тепер питання постає з іншого боку – облгаз. На даний час всі взаємовідносини як споживача безпосередньо пов’язані з організацією, яка транспортує газ газорозподільними мережами, діяльність якої регламентовано кодексом газорозподільних мереж, де прописано ваші права, як споживача, а також права і обов’язки організації, яка здійснює безпосередньо розподіл природного газу.

На підставі цього ви повинні укласти двосторонній договір з організацією, яка постачає вам газ. Отож, ви маєте право, на основі укладеного договору, звернутися до облгазу щодо визначення фізико-хімічних показників природного газу, а облгаз у свою чергу не має права відмовити вам у послузі перевірки якості газу. Але потрібно враховувати, що ця послуга платна, бо залучаються незалежні лабораторії для проведення перевірки якості фізико-хімічних показників природного газу.

Крім того, ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» на своїх об’єктах, по своїй системі, проводить всі ці аналізи безкоштовно. Ми відкриті і прозорі, готові у будь-якій точці, за будь-яким запитом провести аналіз і довести, що якість природного газу відповідає вимогам чинних стандартів та кодексу газотранспортної системи.

Чи повинен споживач платити за цю послугу чи не повинен? Якщо, до прикладу, взяти м. Київ, то тут споживачів сотні тисяч. То будь-яка лабораторія, якщо навіть буде працювати цілодобово, зможе провести подібні аналізи максимум 50-60 споживачам на місяць. І вимоги усіх вона не задовільнить: кожному споживачу, до кожної квартири це зробити не можливо. Облгази не мають такої технічної можливості.

Щодо оплати, то я вважаю, що нині має бути прийнятою схема, яка є зрозумілою усім учасникам ринку. Скажімо, облгази згідно з графіками зобов’язується проводити певну кількість аналізів і цю інформацію оприлюднювати на своїх сайтах, щоб доводити її до своїх споживачів.

Якщо споживач вимагає аналізу поза межами планових аналізів, то має діяти така схема: якщо підтверджується відповідність природного газу вимогам кодексу, тоді за цей аналіз платить споживач. Якщо ж підтверджується невідповідність, штрафні санкції накладаються на ту організацію, яка здійснює транспортування природного газу   

Нині працює таке нововведення, яке прописане і у кодексі газотранспортної системи, і газорозподільної мережі, що за невідповідність фізико-хімічних показників вимогам кодексу, здійснюється компенсація з боку тієї організації, яка здійснила транспортування або розподіл природного газу.

ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» контролює газ, який подається в нашу мережу. Але якщо на вході ми визначаємо, що газ, який нам подає газовидобувне підприємство, не відповідає вимогам, ми накладаємо штрафні санкції на видобувне підприємство. У разі, якщо ми допустили невідповідність на наших газорозподільних станціях, то розподільне підприємство накладає штрафні санкції вже на нас, і так далі аж до кожного споживача. Тут принциповою позицією НКРЕКП є дотримання рівних правил гри для всіх учасників газового ринку. Це означає, хто допустив подачу неякісного газу, повинен за це заплатити. Порядок компенсації розрахований у кодексах газорозподільних мереж. Там є формули і показники, за невідповідність яким нараховуються штрафні санкції чи виплачуються компенсації.

Зауважу, що нині контроль якості природного газу здійснюється офіційно тільки у ПАТ «УКРТРАНСГАЗ». Навіть у кодексі газорозподільних мереж записано, що якщо споживач звернеться письмово до газорозподільного підприємства, воно надасть йому потрібну інформацію, але на підставі тих даних, які надав йому Укртрансгаз. Потім, якщо вас ця інформація не задовольняє, ви бажаєте її перевірити, тоді додатково ви можете звернутися до облгазу з питанням щодо перевірки показників тиску або фізико-хімічних показників безпосередньо у тому місці, де ви споживаєте той природний газ.

 

‒ Останнім часом можна зустріти ще й такі звинувачення, що у газ щось домішують, тому він погано горить. Чи фізично можна це зробити? І що саме можна домішати в газ?

‒ Щодо питання додавання різноманітних домішок до природного газу, то запевняю вас, що ніяких домішувань до газу азоту чи повітря не відбувається. Повітря не домішують, бо це небезпечно. А азот, як і будь-яка речовина, має свою вартість, тому це невигідно з економічної точки зору. Ці питання на форумах протягом останніх 10 років піднімаються і в Європі, Росії, Молдові та ін. щодо домішування азоту в природний газ. Ми з вами повинні розуміти, що для того, щоб все це відбувалося, потрібно тисячі азотних компресорів, що домішують по системі азот. Це можна перевірити – у системі ГТС ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» таке обладнання не закуповувалось, не використовувалось і не використовується ні на наших об’єктах, ні на об’єктах облгазів. Якщо додавати азот до природного газу, то звичайно він буде погано горіти і це призведе до того, що газ буде гаснути. Його теплота згоряння буде 6‒7 000. Він просто не буде горіти.

Облгази теж не можуть домішувати азот. Що таке газорозподільна мережа? Є вихід з ГРС, потім мережа газопроводів, потім ГРП і ШРП – пункти редукування газу, де облгази здійснюють зниження тису для споживачів. Нема у них ні компресорних станцій, ні цехів, ні промислових майданчиків, де були б хоч якісь технічні можливості додавання домішок до природного газу. Тому ні в Україні, ні в інших країнах Європи нема обладнання і нема фактів, які б свідчили про додавання домішок природний газ. Ми, зі свого боку, завжди готові проводити будь-які дослідження та аналізи щодо підтвердження того, що хіміко-технічні показники природного газу відповідають чинним нормативним документам.

 

‒ Миколо Івановичу, нині у ЗМІ часто можна зустріти повідомлення, що в Європі інша теплота згоряння, інша калорійність природного газу. Яким чином здійснюється вимірювання цих показників у Європі?

‒ На даний час у нас відрізняється система і ті стандартні умови, за якими здійснюється транспортування та продаж природного газу. У нас стандартні умови 20 ºС, а в Європі – 0 ºС. Ми якість природного газу визначаємо на підставі нижчої теплоти згоряння, а в Європі перейшли на вищу теплоту згоряння. В принципі це одне і теж. І ми, і європейські газові компанії визначають спочатку компонентний склад, а потім розраховують ці показники. Так само й ми у паспорті фізико-хімічних показників природного газу можемо подавати як нижчу теплоту згоряння, так і вищу. Принципова різниця між ними приблизно 10 %. Тому вища теплота згоряння – це нижня теплота згоряння помножена на 1,1. Ми купуємо газ в Європі не в кубах вже давно. З початку реверсу газ в Європі купується в МВт. Переведення МВт у м3проводиться таким чином: ту цифру природного газу в МВт потрібно розділити на вищу теплоту згоряння. Тому це повинно нікого лякати, що у нас 8 100‒8 200 Ккал, а в Європі доходить до 9 000 Ккал. Тому якщо розділити ці показники 9 000 Ккал на1,1, то ми отримаємо ті самі наші показники. Тут може постати інше питання, коли ж ми перейдемо на продаж газу не в об’ємі, а за енергією. Зараз Міністерство енергетики та вугільної промисловості цим займається. Але на мою думку це питання буде вирішено протягом двох років.


Поділитися