Ми транспортуємо і зберігаємо енергію незалежності
live

Відкрите звернення колективу Укртрансгазу до Першого віце-прем`єра КМУ Степана Кубіва

 

 

Першому віце-прем’єр міністру-

Міністру  економічного розвитку

та торгівлі України

п. Кубіву С. І.

 

 

Шановний Степане Івановичу!

Рада Голів профкомів ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» від імені багатотисячного трудового колективу Товариства звертається до Вас з проханням врегулювання надскладної ситуації, що склалася останнім часом між ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» та НАК «Нафтогаз України».

 

Приводом до занепокоєння з боку ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» стали неправдиві висловлювання та дії головного комерційного директора «Групи НАК «Нафтогаз України» Ю.Ю. Вітренка та заступника голови правління НАК «Нафтогаз України» з фінансово-економічних питань Коновця С.О., які на закритій конференції з журналістами безпідставно, різко та у зневажливій формі висловились на адресу ПАТ «УКРТРАНСГАЗ». Більше того, реформи, запропоновані вищезгаданими керівниками НАКу, викликають стурбованість трудового колективу щодо їхньої подальшої роботи, особливо напередодні опалювального сезону і разом з тим забезпечення надійного та безперебійного функціонування газотранспортної системи України.

Ми вважаємо, що НАК «Нафтогаз України» зловживає повноваженнями акціонера і здійснює пряме управління газотранспортною системою ззовні, що суперечить законодавству. Це стало можливим після затвердження нової редакції Статуту ПАТ «Укртрансгаз» в червні цього року.

На сьогоднішній день борги НАК «Нафтогаз України» перед ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» складають 6,4 млрд грн. Такий обсяг коштів може бути використаний як капітальні інвестиції в модернізацію газотранспортної системи України. Для прикладу, потреба в інвестиціях для обʼєктів ГТС та ПСГ на 2017 рік складають 14,5 млрд. грн. Отже, 6,4 млрд грн  – це більше 45 % від такої потреби.

Дії правління НАК «Нафтогаз України» щодо реформування спрямовані, з незрозумілих причин, на те, аби втримати монополію і навпаки зміцнити вертикально-інтегровану компанію.

При цьому правлінням Нафтогазу реалізовувалась спроба розділити газотранспортну систему на систему газопроводів та систему газосховищ, останні з яких мали би входити до складу вертикально-інтегрованої структури НАК «Нафтогаз України». Це би призвело до тієї ситуації, коли потужний системний актив – єдиний технологічний комплекс ГТС був би зруйнований і втратив би свою вартість. Єдина ГТС – це ключовий актив, одночасно і політичний і економічний. Робилось це під публічним девізом: найлегший пошук інвестора. Продати напевно і легше, але як же з цим далі працювати – експлуатувати. Тому варто задати риторичне питання: продати державне майно чи зберігати та примножувати ключовий актив України, який допомагає втримувати достойну геополітичну позицію.

Суттєвою особливістю Укртрансгазу, на відміну від інших підприємств системи НАКу є те, що всі фінансові надходження та видатки незалежного оператора ГТС регламентовані структурою регульованих тарифів, затверджених незалежним регулятором НКРЕКП. Тому повторна (відмінна від затвердженої у структурі тарифу) зміна структури надходжень та видатків Укртрансгазу (як це робив НАК) є нелогічною та протиправною.

Шановний Степане Івановичу! У трудового колективу ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» викликають занепокоєння публічні заяви Коболєва та Вітренка, які були зроблені в березні та квітні 2014 року  щодо очікуваного прибутку від продажу Укртрансгазу та Укргазвидобування. Не зрозуміло, чому на перших етапах своєї роботи в якості топ-менеджерів НАКу були задекларовані позиції, які не повністю відтворюють державний інтерес. Викликає занепокоєння, що керівництво Нафтогазу вже другий рік поспіль сприймає компанію (НАК НУ) та її активи, якими управляє, як об’єкт продажу, а не як національне надбання. Також цікавим є інший факт, що з 2002 року пара Коболєв-Вітренко займались питаннями управління корпоративними боргами та перетворенням корпоративного боргу Нафтогазу в суверенний державний борг. Перша справа, яка була реалізована – це перший випуск євробондів у 2003 році, які були викуплені ВАТ «Газпром». І цей борг за рахунок кредиту міжнародного валютного фонду був погашений лише минулого року.

Філософія професійних поглядів Коболєва та Вітренка – це логіка інвестиційних банкірів: придбати капітал дешевше – продати його дорожче. Яскравим прикладом дій топ-менеджерів Нафтогазу на ниві інвестиційного банкінгу є  спроба всього за 30% через компанію AYA Capital придбати борги підприємства «Вугілля України», яке було штучно доведено до дефолту. Справу реалізувати не вдалось лише через Революцію гідності.

Повертаючись до реформування НАК «Нафтогаз України» хочемо звернути Вашу увагу на те, що з 1 квітня 2017 року вступає в дію частина статуту компанії (НАК НУ) щодо наглядової ради та правління, відповідно до якої змінити топ-менеджмент НАКу буде практично неможливо. Таким чином держава фактично втратить контроль над НАК «Нафтогаз України», так як всі основні організаційно-структурні та фінансово-економічні питання будуть вирішуватись наглядовою радою, яка на сьогодні не є незалежною, оскільки всі три іноземні представники – вихідці з однієї материнської компанії BP.

Тобто фактично Коболєв та Вітренко, інвестиційні банкіри за фахом, отримують в концесію нафтогазовий комплекс України. Тут доречна аналогія з ситуацією навколо ВАТ «Газпром» у 1993 році, коли Рему Вяхиреву та його команді було передано в концесію це підприємство. У результаті практично всі акції Газпрому на той час були розпорошені серед незрозумілих приватних осіб та компаній.

Рада голів профкомів ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» та трудовий колектив Товариства, який сьогодні стоїть на сторожі національної безпеки та енергонезалежності України, просять Вас розглянути питання перепідпорядкування ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» Міністерству економічного розвитку та торгівлі. Під адміністративним управлінням у Нафтогазу залишається: трейдерська функція та газовидобувна. А під незалежним адміністративним управлінням Укртрансгазу залишається транспортування. Саме цього і вимагає Третій енергетичний пакет.

З огляду на вищесказане, запевняємо Вас, шановний Степане Івановичу, що трудовий колектив ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» забезпечував, забезпечує і готовий надалі забезпечувати надійну і безперебійну роботу газотранспортної системи. Запорукою цьому є добросовісна праця, професійна відданість усіх працівників ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» і віра в Україну.

Принагідно хочемо згадати, що наші працівники у 2014-2015 рр. здобували волю і свободу своєму народові у Революції Гідності, нині 256 укртрансгазівців є воїнами АТО, один з них – Роман Лагно – загинув, захищаючи рідну землю від окупантів.

Нас болить доля України та її газотранспортної системи.

За дорученням трудового колективу

З повагою та шаною

 

Голова Ради голів профкомів 

працівників ПАТ «УКРТРАНСГАЗ»

С.В. Турчак

 

 

Члени Ради голів профкомів працівників ПАТ «УКРТРАНСГАЗ»:

 

ОПП апарату ПАТ «УКРТРАНСГАЗ»                                Гончаров В.В.

УМГ «ХАРКІВТРАНСГАЗ»                                                  Родін В.В.

УМГ «КИЇВТРАНСГАЗ»                                                       Марчук Я.С.

УМГ «ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ»                                              Омельченко О.І.

УМГ «ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ»                                        Приймак В.В.

ВРТП «УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС»                                     Терентьєв П.В.

Управління «УКРГАЗТЕХЗВЯЗОК»                                  Хоруженко В.Д.

УМГ «ЛЬВІВТРАНСГАЗ»                                                    Романко А.О.

БМФ  «УКРГАЗПРОМБУД»                                                Степанеко О.М.

ОБ Філії «АГРОГАЗ»                                                             Одненко Н.П.

НДПІ Транспорту газу                                                           Кустов Л.Д

                     


Поділитися