Назар Ткачук: «В Україні саме такого обладнання ще нема»

Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з начальником дільниці безвогневої врізки в магістральні газопроводи лінійно-експлуатаційної служби Боярського ЛВУМГ Назаром Ткачуком.

 

− Назаре Ігоровичу, сьогоднішня наша розмова стосуватиметься вашого закордонного відрядження, з якого ви недавно повернулися. Розкажіть, де ви були, що було метою вашої поїздки?

− Так, наша група у складі чотирьох спеціалістів дільниці безвогневої врізки (БВВ) лінійно-експлуатаційної служби (ЛЕС) Боярського ЛВУМГ недавно повернулася з м. Чикаго (США). Керівництво ПАТ «УКРТРТАНСГАЗ» направило нас туди для освоєння навичок з експлуатації та технічного обслуговування машини для безвогневої врізки Е 300. Зі мною цей пристрій освоювали інженер І категорії Андрій Собко, слюсар 6-го розряду Володимир Примаченко та слюсар 6-го розряду Віталій Бобок.

− То за цим пристроєм для врізання ви літали в Чикаго?

− Цей пристрій – машина для безвогневої врізки Е 300 – був доставлений в Україну літаком трохи раніше. Ми з колегами літали в Америку для проведення навчання з експлуатації цього обладнання.

− Скільки часу тривали навчання?

− Навчання тривали чотири дні. Згідно з вимогами постачальника для експлуатації обладнання з безвогневї врізки необхідно було пройти 30-годинний тренінг, куди входили і практичні навчання. По закінченню тренінгу нам було видано сертифікати, що ми маємо право експлуатувати цей пристрій, що ми компетентні у цьому питанні.

− Навчання ви проходили безпосередньо на фірмі-виробникові?

− Так, це фірма «ENR Pipeline Products». У них є спеціальні цехи, обладнані під тренувальні стенди. Там ми проходили навчання і на стенах тренувалися експлуатувати згадане обладнання.

− Якою мовою велося навчання?

− Курс тренінгу проводився виключно англійською мовою. Ми користувалися послугами перекладача, і це створювало певні труднощі. Бо перекладач не завжди точно перекладав технічні терміни, тому доводились перепитувати, спрямовувати його на більш точний переклад.

− Скільки таких пристроїв є нині в Україні? І наскільки новою є технологія безвогневого врізання в магістральний трубопровід?

− В Україні саме такого обладнання ще нема. Воно перше і доволі вартісне, але разом з тим дуже точне. Роботи з безвогневого врізання частково проводяться в Україні. У ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» раніше такі роботи проводились із залученням сторонніх організацій. По Боярському ЛВУМГ проводились тільки дві безвогневі врізки, бо такі роботи є дуже вартісними. Тепер з придбанням відповідного обладнання ми самі зможемо проводити безвогневу врізку в магістральні газопроводи.

− Де вперше його буде випробувано?

− Керівництвом ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» на 2016 рік заплановано багато врізок у магістральні газопроводи. Зараз на черзі є Берегово, там потрібно врізати трубу Ду 150 мм і Ду 80 мм.

− На які діаметри труб розраховано придбане обладнання?

− Воно розраховане на трубопроводи від Ду 76 мм до Ду 300 мм. У фірми-виробника в наявності є пристрої для більших діаметрів труб. Навіть є для менших, але у таких випадках застосовується суто ручні машини. Вони навіть практикують врізки труб однакового діаметру, що для нас є новинкою, бо у нас такі роботи не проводяться. У них ще є технології по врізанню кранів без стравлювання газу. Може, в майбутньому ми теж зможемо користуватися цими технологіями.Хочу зазначити, що керівництво Укртрансгазу придбало дуже хорошу комплектацію для цієї машини, і адаптерів багато купили, і зворотних фланців, і фрези… Можна буде проводити достатню кількість врізок. Пристрій укомплектовано повністю, за що велика подяка нашим керівникам.

− Назаре Ігоревичу, мене цікавить таке питання: перше врізання відбуватиметься на газогоні в районі Берегово. А якщо виникне необхідність такого процесу в іншому куточку України – скажімо в Черкаситрансгазі або Харківтрансгазі, цю машину перевозитимуть?

− Так, звісно. Її перевозитимуть туди, куди буде потрібно. Це обладнання габаритне, приблизно 2,5 м х 1 м. До нього додається генератор: мотор, що подає гідравлічну рідину, з допомогою якої приводиться в дію пристрій. Транспортується він на спеціальному станку, і керівництво Укртрансгазу обіцяло нам придбати автомобіль для його транспортування.

− Економічний ефект від впровадження цього пристрою буде відчутним за якими параметрами?

− Першою і найважливішою умовою проведення процесу безвогневої врізки є відсутність стравлювання газу, і, як наслідок, це приводить до економії природного газу. Знову ж таки безвогнева врізка набагато безпечніша ніж вогнева, тому кількість працівників, які можуть бути задіяні у цьому процесі, суттєво зменшується. Та й тривалість проведення безвогневих робіт є меншою порівняно з аналогічними, вогневими. Тому придбане обладнання для безвогневого врізання вже найближчим часом виправдає свою економічну доцільність.

− Якими є вимоги щодо технічного обслуговування машини для безвогневої врізки?

− Згідно з експлуатаційними вимогами заводу-виробника технічне обслуговування пристрою потрібно проводити перед кожною роботою, а також і після неї. Ця машина повинна перевірятися на герметичність, має проводитись змащування тощо. Наші фахівці самі проводитимуть ці процедури.

− Назаре Ігоровичу, ви познайомилися в Чикаго з керівником фірми, багатьма працівниками. Чи відрізняються тамтешні умови праці від наших? Яким було ставлення до вас з боку персоналу фірми?

− Так, відмінності є. Це стосується насамперед умов праці, які є справді хорошими, починаючи з облаштування робочих місць до задоволення потреб персоналу. Там завжди у вільному доступі є напої, свіжі фрукти, для працівників організовано ланчі. Спецодяг здається на прання. Всюди є чисті рушники…Ставлення персоналу до нас теж було дуже хорошим. Перекладач пояснив їм, що ми − фахівці, які мали справу з роботами по врізанню в трубопровід, але вогневою врізкою. Тому ставлення до нас було як до рівних.

− Якими є ваші враження від цієї поїздки?

− Враження позитивні, без сумніву. Всі ми були в Америці вперше. Там і уклад життя, і культура людей є відмінними від наших. За цим всім дуже цікаво було спостерігати. І ще, Чикаго – надзвичайно красиве місто, особливо вражаюче воно вночі. Ця поїздка для нас була дуже плідною в професійному плані, а також надзвичайно цікавою і пізнавальною.

 

Інтерв’ю підготувала та провела

Наталія Бортник


Поділитися