Ми транспортуємо і зберігаємо енергію незалежності
live

Хронологія історичного розвитку

1910 р.      На Прикарпатті в районі м. Калуша акціонерним товариством “Калі” відкрито родовище природного газу.

1920 р.      При бурінні свердловин на сіль на Дашавському родовищі одержано природний газ.

1924 р.      Село Дашава і Гельзендорф отримали газ, а до м. Стрия прокладено газопровід.

1924 р.      Відкриття Дашавського родовища природного газу.

1924 р.     Початок розвитку газової промисловості України.

1927 р.     Побудовано газопровід  Дашава – Дрогобич.

1928 р.     Побудовано газопровід  Дашава – Львів.

1929 р.     Відкрито родовище природного газу біля м. Мелітополя.

1932 р.     Початок розвідувальних робіт на газ у районі Косова на Івано-Франківщині акціонерним товариством “Піонер”.

1933 р.     Початок промислової експлуатації Калуського газового родовища.

1939 р.    Побудовано перший магістральний газопровід природного газу на території Івано-Франківської області Дашава – Моршин – Болехів – Долина – Вигода, загальною довжиною 92 км ∅125 мм.

1939 р.    Створено Стрийське експлуатаційне управління з видобутку та утилізації газу.

1941 р.    Введено в експлуатацію Калуське родовище.

1943 р.    Введено в експлуатацію газопровід Угерсько – Вигода довжиною 7,6 км, ∅530мм;

1946 р.    Введено в експлуатацію Угерське родовище.

1948 р.    Введено в експлуатацію газопровід Дашава - Київ довжиною 512 км, ∅530 мм;

початок безкомпресорної подачі газу з Дашавського газового промислу в міста Тернопіль і Київ;

Стрийське експлуатаційне управління перейменоване в трест “Укргазвидобуток”, а Львівський трест – в об’єднання “Укргаз”;

створено управління з експлуатації газопроводу Дашава – Київ.

1949 р.   Відкриті і розвідані газові родовища Битків, Кадобно і Косів.

1949 р.   Створено Інститут газу Академії наук УРСР (до 1963 р. – Інститут використання газу в комунальному господарстві і промисловості).

1950 р.   В Україні експлуатувалось 4 родовища. Видобуток газу – 1,5 млрд. м3 на рік, або 25% загальносоюзного видобутку.

1950 р.   Відкрито Шебелинське газоконденсатне родовище.

1950 р.   Побудовано газопровід Угерсько - Гніздичів довжиною 19,5 км, ∅530 мм.

1951 р.   Природний газ родовищ Львівщини подано в Москву.

1951 р.   Введено в експлуатацію магістральний газопровід Київ – Москва, об’єднаний в єдину систему з газопроводом  Дашава – Київ;

введено в експлуатацію першу в Україні Красилівську компресорну станцію потужністю 6 620 кВт;

введено в дію Боярську КС.

1953 р.   Стрийський трест “Укргазвидобуток” розділений на газопромисли: Дашавський, Опарський, Калуський, Угерський, які підпорядковувались безпосередньо Львівському об’єднанню “Укргаз”.

1954 р.   Введено в експлуатацію газопровід Розділ – Розваді, довжиною 9,7 км, ∅530 мм.

1955 р.   Введені в експлуатацію Тернопільська і Бердичівська КС.

1955 р.  Побудовано магістральний газопровід Івано-Франківськ – Угерське довжиною 101 км, ∅273 мм;

введено в експлуатацію газопровід Липники – Персинківка (І нитка) довжиною 8 км, ∅530 мм;

введено в експлуатацію газопровід Пукеничі – Долина довжиною 29,3 км, ∅720 мм;

введено в експлуатацію газопровід Більче - Волиця - Львів - Липники довжиною 45,3 км, ∅530 мм.

1956 р.   Будівництво і введення в експлуатацію газопроводів Шебелинка - Харків, Шебелинка - Дніпропетровськ, Шебелинка - Бєлгород, відводи на Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Червоноармійськ, Новомосковськ, Мерефу, Шебекино, східний ввід до Харкова.

1956 р.  Будівництво магістрального газопроводу Дашава – Мінськ, який був переданий УМГ “Західтрансгаз”

1956 р.  Початок розробки унікального Шебелинського газоконденсатного родовища. Кожний п’ятий кубометр газу, що видобувався в колишньому СРСР, був Шебелинським.

1956 р.  Перший промисловий потік газу для випробування газопроводу Шебелинка - Харків.

1956 р.  Введено в експлуатацію установку низькотемпературної сепарації газу на Шебелинському родовищі.

1956 р.  Почався експорт газу в Польщу.

1956 р.  Введені в експлуатацію газові родовища Битків, Кадобно і Косів, газопровід Косів - Чернівці довжиною 72 км, ∅426´6.

1957 р.  Введено в експлуатацію газопровід Угерське - Жидачів довжиною 24 км, ∅530 мм;

введено в експлуатацію газопровід Пукеничі – П’ятничани довжиною 2,6 км, ∅530 мм;

введено в експлуатацію газопровід Комарно - Самбір довжиною 47,9 км, ∅530 мм;

1958 р.  На базі управління експлуатації газопроводу Дашава - Київ створено Київське управління магістральних газопроводів.

1959 р.  Розпочато будівництво таких споруд:

магістральний газопровід Угерсько - Івано-Франківськ - Чернівці довжиною 250 км, ∅529´7;

магістральний газопровід Пасічна - Надвірна довжиною 49 км, ∅325´8;

Долинський газобензиновий завод;

створення Харківського управління магістральних газопроводів;

для забезпечення Донбасу природним газом організовано Донецьке управління магістральних газопроводів.

1959 р.  Створений Український науково-дослідний інститут природних газів.

1960 р.  Закінчено будівництво газопроводу Шебелинка – Брянськ. Змінився напрямок потоку газу на ділянці газопроводу Брянськ – Київ. Столиця України почала одержувати Шебелинський газ з боку Брянська.

1960 р.  Введено в експлуатацію магістральний газопровід Івацевичі - Комарно (Дашава -Мінськ) довжиною 384,3 км, ∅830 мм;

введено в експлуатацію газопровід Липники - Кривчиці довжиною 24,5 км, ∅530 мм;

організовано Станіславський газопромисел;

введено в експлуатацію магістральні газопроводи:

Пасічна – Тисмениця довжиною 48,1 км, ∅325 мм;

Угерсько - Івано-Франківськ довжиною 97 км, ∅273 мм;

введено в експлуатацію магістральний газопровід Івацевичі - Комарно (Дашава -Мінськ) довжиною 384,3 км, ∅830 мм;

введено в експлуатацію газопровід Липники - Кривчиці, довжиною 24,5 км, ∅530 мм;

введено в експлуатацію Курську компресорну станцію (КС).

1960 р. Будівництво і введення в експлуатацію магістрального газопроводу Шебелинка - Брянськ (II нитка).

1961 р.  Створено Стрийське газопромислове управління;

введено в експлуатацію магістральний газопровід Кам’янка-Бузька – Рівне (І нитка) довжиною 171,9 км, ∅530 мм;

введено в експлуатацію магістральний газопровід Комарно - Держкордон СРСР - ПНР (І нитка) довжиною 78,3 км, ∅530 мм;

введені в експлуатацію КС Бєлгород, Кроми, Брянськ (II черга).

1961 р.  Запущено в експлуатацію Шебелинський газопереробний завод.

1961 р.  Введено в експлуатацію магістральний газопровід Шебелинка - Полтава - Київ, який перетнув центральну частину Дніпровсько-Донецької западини. Це створило сприятливі умови для прискореного введення в експлуатацію заново відкритих родовищ і об’єднань газових родовищ України в єдину газотранспортну систему.

1962 р.  Введено в експлуатацію магістральний газопровід Пукеничі - Комарно (І нитка) довжиною 41,5 км, ∅ 530 мм.

1962 р.  Будівництво і введення в експлуатацію магістрального газопроводу Угерсько - Івано-Франківськ - Чернівці довжиною 254,6 км, ∅529 мм.

1962 р.  Початок роботи зі створення підземних газосховищ для м. Києва на базі водоносних структур Чернігівської області (дослідно-промислове закачування газу в Олишівську структуру).

1963 р.  Введено в експлуатацію Кам’янка-Бузька КС АЭ-4500-1500;

введено в експлуатацію КС Панютино;

введено в експлуатацію магістральний газопровід Бєльськ – Суми.

1964 р.  Введено в експлуатацію Олишівську КС (І черга);

введено в експлуатацію магістральний газопровід Полтава – Кременчук;

введено в експлуатацію Олишівську СПЗГ.

1964 р.  Введено в експлуатацію магістральний газопровід Свідниця - Львів довжиною 37,4 км, ∅530 мм;

введено в експлуатацію газопровід Північні Мединичі – Більче-Волиця довжиною 10,5 км, ∅530 мм;

організовано Надвірнянське газопромислове управління на базі Станіславського газопромислу;

введено в експлуатацію газопровід Пасічна - Долина довжиною 65,7 км ∅529 мм;

введена в експлуатацію КС Дніпропетровськ.

1965 р.  Введено в експлуатацію газопровід Опари - Вигода (І нитка) довжиною 8,8 км, ∅530 мм;

введені в експлуатацію магістральні газопроводи Брянськ - Смоленськ, Перещепино - Дніпропетровськ.

1965 р.  Ведеться робота зі створення та підключення Полтавської групи газових родовищ до магістрального газопроводу Шебелинка – Полтава - Київ (Кегичівське, Зачепилівське, Глинсько-Розбишівське, Рибальське) і з освоєння Битківського родовища.

1965 р. Початок будівництва магістрального газопроводу Долина – Ужгород - Держкордон СРСР - ЧРСР.

1966 р.  Для управління газовою промисловістю України створено об’єднання “Укргазпром”.

1966 р.  Функції по експлуатації Полтавської групи газових родовищ і будівництву газопроводу Долина - Ужгород - Держкордон СРСР - ЧРСР передані створеному виробничому управлінню “Укргазпром”;

введено в експлуатацію Диканську КС.

1966 р.  Введено в експлуатацію газопровід Липники - Персинківка (II нитка) довжиною 9,2 км, ∅530 мм;

введено в експлуатацію газопровід Дроздовичі - Держкордон СРСР довжиною 1,3 км, ∅530 мм;

введено в експлуатацію газопровід Дроздовичі - Хідновичі довжиною 6,6 км, ∅530 мм;

ведеться розробка Перещепинського родовища.

1966 р.   Засновано Івано-Франківський інститут нафти і газу.

1966 р.   Почався експорт газу в Чехословаччину і через Чехословаччину в країни Західної Європи – Австрію, Німеччину, Францію, Італію.

1967 р.   Введено в експлуатацію магістральний газопровід Долина – Ужгород -  Державний кордон СРСР - ЧРСР довжиною 186,5 км, ∅820 мм;

введено в експлуатацію газопровід Пукеничі - Долина довжиною 44,1 км, ∅720 мм,

введено в експлуатацію КС Комарно - 1 ГПА - 10 ГКН - 26-55 (10 шт.);

введено в експлуатацію газопровід Липники - Левадівка довжиною 11 км, ∅530 мм;

введено в експлуатацію газопровід Пукеничі - Долина довжиною 29,3 км, ∅720 мм.

1967 р.  Введено в експлуатацію Лубенську КС.

1968 р.  Розпочато будівництво магістрального газопроводу Єфремівка - Диканька – Київ;

введено в експлуатацію Червонопартизанську СПЗГ.

1968 р.  Введено в експлуатацію газопровід Пукеничі - Комарно (II нитка) довжиною 47,3 км, ∅530 мм;

введено в експлуатацію газопровід Пасічна - Тисмениця довжиною 48,7 км, ∅529 мм;

введено в експлуатацію магістральний газопровід Кременчук - Кривий Ріг;

введена в експлуатацію КС Радушне.

1969 р.  Початок роботи зі створення підземних сховищ газу на базі вироблених газових родовищ.

1970 р.  Введено в експлуатацію магістральний газопровід Київ – Західний кордон України (І нитка) довжиною 183,6 км, ∅1020 мм;

введено в експлуатацію магістральний газопровід Мала Горожанка - Розвадів довжиною 14,8 км, ∅720 мм;

введено в експлуатацію газопровід Іванники - Пукеничі довжиною 35,1 км, ∅720 мм;

введено в експлуатацію газопровід Угерсько - Львів (ІІ нитка) довжиною 50,5 км, ∅530 мм;

Надвірнянське газопромислове управління і Івано-Франківське управління газопроводів реорганізовано в Івано-Франківське управління по видобутку і транспорту газу;

введено в експлуатацію газопровід Богородчани - Івано-Франківськ довжиною 23 км, ∅325 мм;

введено в експлуатацію магістральний газопровід Херсон – Крим;

введено в експлуатацію Хрестищенське газоконденсатне родовище.

1970 р.  Україна вийшла на стабільний рівень видобутку газу 60,9 млрд.м3 на рік.

1970 р.  Побудовані потужні газопроводи від родовищ Харківської області до Києва, Долини, Ужгорода, Дніпропетровська, Кривого Рогу, Одеси, Ізмаїла, Донбасу.

1970 р.  Введено в експлуатацію магістральний газопровід Єфремівка - Долина - Київ, а також перша черга його продовження Київ – Західний кордон України.

1970 р. Здійснене перша дослідно-промислове закачування газу в XIV-XV горизонти виробленого Угерського родовища.

1971 р.  Укргазпрому передані бурові підприємства, раніше підпорядковані Міннафтопрому.

1971 р.  До складу Укргазпрому включено Український науково-дослідний інститут природних газів.

1972 р.  Введено в експлуатацію компресорну станцію (КС) Битків, обладнану газомоторним компресором 10 ГКН;

введено в експлуатацію магістральний газопровід Київ – Західний кордон України (II нитка) довжиною 216,3 км, ∅1220 мм;

введено в експлуатацію КС Хідновичі - ГПА-10 ГКН-25-55 (8 шт.);

введено в експлуатацію магістральний газопровід до Зміївської ГРС.

1973 р. Введено в експлуатацію магістральний газопровід Кам’янка-Бузька – Рівне (II нитка) довжиною 156 км, ∅530 мм.

1973 р.  Введено в експлуатацію магістральний газопровід Шебелинка - Диканька - Київ і ІІ черга газопроводу Київ – Західний кордон України;

введені в експлуатацію Диканська КС (І черга) і Бердичівська КС.

1973 р.  Створено ремонтне підприємство “Укргазенергоремонт”.

1974 р.  Введені в експлуатацію КС Диканська (ІІ черга), Лубенська, Яготинська, Боярська, Красилівська, Червонопартизанська (ІІ черга).

1974 р.  Стрийське ГПУ реорганізовано у Львівське управління з видобутку і транспортуванню газу;

введена в експлуатацію КС Тернопіль -2 ГПА-ГТК-10-2 (6 шт.);

введено в експлуатацію магістральний газопровід Київ – Західний кордон України довжиною 42,8 км, ∅1200 мм;

Харківське управління магістральних газопроводів реорганізоване у виробниче об’єднання з транспортування і постачання газу “Харківтрансгаз”;

введена в експлуатацію КС Панютино (II черга).

1974 р.  Будівництво і введення в експлуатацію компресорної станції Ужгород – ТК 10.

1978 р.  Будівництво і введення в експлуатацію КС Долина – МК 8,8 м.

1974 р.  Введено в експлуатацію одне з найбільших газосховищ Європи – Більче-Волиця.

1975 р.  Введено в експлуатацію Лубенську КС (II черга).

1975 р.  Введено в експлуатацію КС Рогатин ГПА–ГТК–10–2 (6 шт.);

введено в експлуатацію газопровід Комарно - Держкордон СРСР – Польща довжиною 78,4 км, ∅720 мм;

введено в експлуатацію КС Тирасполь;

введені в експлуатацію магістральні газопроводи Шебелинка - Дніпропетровськ - Одеса та Шебелинка - Харків (II нитка);

ведеться розробка Східно-Новоселівського родовища.

1975 р.   Будівництво і введення в експлуатацію КС Долина ГТК–10.

1978 р.   Досягнуто максимального видобутку газу в Україні – 68,7 млрд. м3 на рік.

1976 р.  Створено будівельний трест “Укргазпромбуд”.

1976 р.  Введено в експлуатацію магістральний газопровід Івацевичі - Долина (І нитка) довжиною 357,7 км, ∅1220 мм;

введено в експлуатацію КС Угерсько ГПА-10 ГКНА 55-121 (20 шт);

введено в експлуатацію газопровід Комарно - Яворів довжиною 36,5 км, ∅530 мм;

введені в експлуатацію КС Вулканешти, Радушне (II нитка);

введено в експлуатацію магістральний газопровід Шебелинка - Харків (ІІІ нитка);

ведуться розробки Кременівського, Новоселівського та Виноградівського родовищ.

1977 р.  Створення управління магістральних газопроводів “Черкаситрансгаз”.

Введено в експлуатацію магістральний газопровід Івацевичі - Долина (ІІ нитка) довжиною 366,7 км, ∅1220 мм;

введено в експлуатацію КС Сокаль 1-ГПА-ГТН-6 (6 шт.);

Львівське УДТГ реорганізовано у виробниче об’єднання (ВО) “Львівтрансгаз”;

введено в експлуатацію газопровід Липники - Персинківка (ІІІ нитка) довжиною 8,9 км, ∅530 мм;

Івано-Франківське управління по видобутку і транспорту газу (УВТГ) реорганізовано в Прикарпатське виробниче об’єднання з транспорту і поставок газу ВО “Прикарпаттрансгаз”;

введено в експлуатацію магістральний газопровід Івацевичі - Долина довжиною 23,8 км, ∅1220 мм.

1977 р.  Організовано трест “Укрбургаз” (до 1988 р. – об’єднання “Укрбургаз”).

1977 р.  У зв’язку з виконанням заходів з удосконалення управління промисловістю КиївськеУМГ реорганізоване у виробниче об’єднання “Київтрансгаз”.

1978 р.  Введено в експлуатацію Олишівську КС (II черга).

1978 р.  Здано в експлуатацію газопровід "Союз"(Оренбург – Західний кордон СРСР).

1978 р.  Введено в експлуатацію Тимофіївське газоконденсатне родовище.

1978 р.  Введені в експлуатацію КС Первомайськ, Кременчук, Тальне, Гайсин;

введено в експлуатацію магістральний газопровід "Союз" (1275 – 2317 км);

введено в експлуатацію КС Ковель-1 СТД-4000-2;

введено в експлуатацію КС Богородчани ГТК-10;

введено в експлуатацію магістральний газопровід Оренбург - Західний кордон СРСР ("Союз") довжиною 376,2 км, ∅1420 мм.

1978  р. Створено Київський кущовий інформаційно-обчислювальний центр.

1979 р.  Введено в експлуатацію Богородчанську СПЗГ.

1979 р.  Введено в експлуатацію Котелевське газоконденсатне родовище.

1979 р.  Введені в експлуатацію КС Борова (І черга), Машівка, Олександрівка, Бар (І черга), Гусятин (І черга);

будівництво і введення в експлуатацію КС Росош ГТК-10;

введено в експлуатацію КС Хуст ГТК-10;

введено в експлуатацію магістральний газопровід Угерсько - Опари довжиною 22 км, ∅1020 мм;

введено в експлуатацію газопровід Опари - Вигода довжиною 11,7 км, ∅530 мм;

введено в експлуатацію магістральний газопровід Івацевичі - Долина (ІІІ нитка) довжиною 17,8 км, ∅1220 мм;

введено в експлуатацію КС Мар’ївка.

1980 р.  Введено в експлуатацію КС Комарно-2-ГПА-ГТ-6-750 (3 шт.);

введено в експлуатацію газопровід Грушів – Опари довжиною 16,37 км, ∅530 мм;

введено в експлуатацію КС Опари-1-ГПА-МК–8 (9 шт.) (станція підземного зберігання газу);

введені в експлуатацію КС Березівка, Вулканешти (ІІ черга).

1981 р.  Введено в експлуатацію КС Тирасполь (ІІ черга).

1981 р.  Введено в експлуатацію першу в колишньому СРСР установку сайклінг-процесу на Ново-Троїцькому газоконденсатному родовищі.

1981 р.  Організовано Красноградське управління бурових робіт для роботи вахтово-експедиційним методом на Уренгойському газоконденсатному родовищі в Західному Сибіру.

1982 р.  Вперше в колишньому СРСР введено в експлуатацію пропанову холодильну установку для підготовки газу на експорт на Долинській КС.

1982 р.  Введено в експлуатацію КС Опари 2-ГПА-МК-8 (8 шт.);

введено в експлуатацію установку підготовки газу М455А в Долині;

введено в експлуатацію магістральний газопровід Уренгой – Помари - Ужгород довжиною 112,5 км, ∅1420 мм.

1982 р.  Введено в експлуатацію магістральний газопровід Єлець - Курськ – Київ.

1983 р.  Введені в експлуатацію КС Курськ (II черга), Дніпропетровськ (II черга), Мар’ївка (II  черга).

1983 р.  Введено в експлуатацію Яблунівське газоконденсатне родовище.

1983 р.  Запущено в роботу установку стабілізації конденсату на станції Селещино Полтавської області.

1983 р.  Вперше в колишньому СРСР введено в експлуатацію закриту схему збору конденсату. Почався випуск широкої фракції легких вуглеводнів ШФЛВ.

1983 р.  Введені в експлуатацію магістральні газопроводи Уренгой – Помари - Ужгород, Новопсков – Шебелинка;

введено в експлуатацію КС Сокаль 2-ГПА-ГТН-6 (8 шт.);

введено в експлуатацію КС Ковель 2-ГПА-СТД-4000-2 (13 шт.);

введено в експлуатацію КС Богородчани ГТК-25І;

введені в експлуатацію КС Радушне і Черемисиново;

введено в експлуатацію Гребінківську КС (І черга).

1984 р.  Введено в експлуатацію магістральний газопровід Єлець - Курськ – Диканька;

введені в експлуатацію КС Долинська (І черга), Червонопартизанська (II черга).

1984 р.  Введені в експлуатацію КС Борова (II черга), Бар (II черга), Гусятин (ІІ черга), Софіївка, Ставище (І черга), Ільїнці (І черга);

введено в експлуатацію КС Бібрка 2-ГПА-СТД-4000-2 (10 шт.);

введено в експлуатацію КС Голятин ГТК-25І;

введені в експлуатацію КС Черемисиново (II черга), Курськ (ІІІ черга).

1984 р.  Здано в експлуатацію газопровід Уренгой - Помари - Ужгород.

1984 р.  Введено в експлуатацію Пролетарську СПЗГ.

1985 р.  Введені в експлуатацію КС Софіївка, Ставище (II черга);

введені в експлуатацію КС Більче-Волиця 1-ГПА-Ц-63 (8 шт.) (станція підземного зберігання газу);

введено в експлуатацію магістральний газопровід Більче-Волиця – Пукеничі -Долина довжиною 44,7 км, ∅1420 мм;

введено в експлуатацію перемичку Степове – Шебелинка – Полтава -Кременчук.

1985 р.  Закінчено будівництво і введено в експлуатацію КС Богородчани.

1985 р.  Введено в експлуатацію Сумську КС;

введено в експлуатацію магістральний газопровід Курськ - Київ.

1986 р.  Введені в експлуатацію КС Долинська (II черга), Гребінківська (ІІ черга).

1986 р.  Введено в експлуатацію магістральні газопроводи Єлець - Кременчук - Кривий Ріг, Кременчук - Ананьїв – Богородчани;

введено в експлуатацію КС Більче-Волиця 2-ГПА-Ц 16 (6 шт.) (станція підземного зберігання газу);

введено в експлуатацію КС Дашава ГПА-Ц-6,3 (6 шт.) (станція підземного зберігання газу).

1987 р.  У зв’язку з реорганізацією структури “Прикарпаттрансгаз” до його складу ввійшло Молдавське ЛВУМГ;

введено в експлуатацію КС Богородчани-3, СТД-4000;

введенл в експлуатацію КС Ананьїв ГТН-16;

введено в експлуатацію КС Дрокія ГПА-Ц-6,3;

введено в експлуатацію КС Хотин ГПА-Ц-6,3;

введено в експлуатацію КС Орловка ГПА-Ц-6,3;

введено в експлуатацію магістральний газопровід Кременчук - Ананьїв - Богородчани довжиною 532,6 км, ∅1020 мм.

1987 р.  Введено в експлуатацію Солохівську СПЗГ;

введені в експлуатацію КС Зіньківська, Решетилівська, Лубенська (III черга), Ромненська (ІІІ черга), Глушківська, Солохівська.

1988 р.  Введено в експлуатацію магістральний газопровід Ямбург - Західний кордон СРСР довжиною 354,1 км, ∅1420 мм (“Прогрес”);

введено в експлуатацію КС Шолданешти СТД-4000.

1988 р.  З метою удосконалення структури управління підприємствами ВО “Експорттрансгаз” перейменовано в управління магістральних газопроводів “Черкаситрансгаз” на правах структурної одиниці.

1988 р.  ВО “Прикарпаттрансгаз” реорганізовано в управління магістральних газопроводів “Прикарпаттрансгаз”.

1988 р.  З метою удосконалення структури управління підприємствами ВО “Харківтрансгаз” перейменовано в управління магістральних газопроводів “Харківтрансгаз” на правах структурної одиниці.

1988 р.  Введено в експлуатацію магістральний газопровід ШДКРІ – Енергодар.

1988 р.  Будівництво і введення в експлуатацію КС Тирасполь ГТН-16.

1989 р.  Введено в експлуатацію КС Богородчани – 4 Е ГПА-25;

введена в експлуатацію КС Більче-Волиця – З ГПА-Ц-16 (5 шт.).

1989 р.   Продовжується розробка Перещепинського, Кременівського, Східно-Новоселівського і Виноградівського газоконденсатних родовищ.

1990 р.   Введено в експлуатацію 29 нових свердловин, видобуток газу з них становив 646,0 млн. м3.

1990 р.  Введено в експлуатацію КС Бар (ІІІ черга).

1991 р.  Введено в експлуатацію КС Ільїнці (ІІ черга).

1991 р.  Введено в експлуатацію 19 нових свердловин, видобуток газу з них становив 676,0 млн. м3.

1991 р.  Введено в дію АГНКС-4 в м.Львові.

1992 р.  Введено в експлуатацію Волохівське родовище (Полтавське ГПУ);

введено в експлуатацію 18 нових свердловин, видобуток газу склав 418,4 млн. м3;

введено в експлуатацію КС Софіївка газопроводу “Прогрес” з ГПА 25/76 – 3 агрегати;

введено в експлуатацію 3 АГНКС: Ковель, Дубно, Лубни.

1993 р. Введено в експлуатацію 37 нових свердловин, видобуток газу склав 243,4 млн. м3;

введено в експлуатацію 4 АГНКС: Тернопіль, Бориспіль, Самбір, Лозова;

введено підрядним способом 3 установки комплексної підготовки газу;

Об’єкти соціального забезпечення:

введено в експлуатацію 22 житлові будинки на 586 квартир загальною площею 37 563 м2.

1994 р.  Введено в розробку 9 нових родовищ: Юліївське, Куличихинське, Чутівське, Богатойське, Безлюдівське, Максальське, Шевченківське, Іскрівське, Вижомлянське;

введено в експлуатацію 46 нових свердловин, з них видобуто природного газу 779,8 млн. м3;

введено в дію 4 АГНКС: Горлівка-2, Свалява-1, Переяслав-Хмельницький, Львів-3;

введено КС Орловка на газопроводі Ананьїв - Тирасполь – Ізмаїл..

1995 р.  Введено в роботу 60 нових свердловин, з них видобуто 745,2 млн. м3 природного газу;

введені в експлуатацію 3 АГНКС: Носівка, Долина, Нова Одеса.

Введені в дію основні виробничі об’єкти:

837,8 км газопроводів та відводів, в тому числі газопроводи:

Тула - Шостка - Київ - 136,1 км;

Краматорськ - Донецьк - 51,9 км;

Торжок - Долина (ІІ черга, І стан )- 57,6 км;

газопроводи-відводи за програмою МНС - 148,3 км;

компресорну станцію Гребінківська (48 тис.кВт), ДКС на Тимофіївському НКГР (13,2 тис.кВт);

6 УКПГ на Східно-Полтавському, Східно-Машівському, Камишнянському, Південно-Граківському, Безпалівському, Літнянському родовищах;

Об’єкти соціального забезпечення:

44 будинки на 655 квартир, загальною площею 42 322 м2;

базу відпочинку на 100 місць в Яремчі Івано-Франковської області.

1996 р.  Введені в дію основні виробничі об’єкти:

324,5 км газопроводів, у тому числі:

118,6 км до населених пунктів, що потерпіли від аварії  наЧорнобильській АЕС;

Гусятинську компресорну станцію;

пусковий комплекс на Гребінківській КС загальною потужністю 86 тис.кВт;

АГНКС у Полтаві;

Об’єкти соціального забезпечення:

Введено: житлові будинки на 700 квартир загальною площею 44,1тис.м2;

2 дошкільні заклади на 155 місць;

будинок відпочинку в Кирилівці на Азовському морі.

1997 р.  Введені в дію основні виробничі об’єкти:

237,8 км газопроводів і відводів, у тому числі:

ділянки газопроводу Херсон - Крим - 15,4 км;

Північний Кавказ-Центр - 5,8 км;

газопроводи – відводи до 11сільських населених пунктів - 102,2 км;

Ставищенську КС потужністю 64 тис.кВт;

Лоскутовську КС (реконструкція і розширення) потужністю 12,6 тис.кВт;

за Чорнобильською програмою при плані введення в дію 29,3 км фактично введено 28 км газопроводів;

Об’єкти соціального забезпечення:

введені житлові будинки на 401 квартиру загальною площею 30 тис.м2.

1998 р.  Введені в дію основні виробничі об’єкти:

278,5 км газопроводів і відводів, у тому числі:

газопровід Донецьк - Маріуполь - 102,9 км;

газопровід Ракитно - Дубровиця -24,2 км;

15 газопроводів-відводів до сільських населених пунктів загальною довжиною 151,4 км;

реконструйовано і введено в експлуатацію компресорний агрегат на Гребінківській КС потужністю 25 тис.кВт.

Об’єкти соціального забезпечення:

побудовано 20 житлових будинків на 332 квартири загальною площею 22 770 м2;

одну школу на 640 учнів;

пансіонат на 60 місць у Трускавці.

1999 р.  Введені в дію основні виробничі об’єкти:

505,9 км газопроводів-відводів, у тому числі:

газопровід Краматорськ - Донецьк (ІІ черга, ІІ етап) - 80,2 км;

газопровід Хуст – Сату - Маре -19,6 км ;

23 газопроводи-відводи до сільських населених пунктів загальною довжиною 403,2 км;

виконано техпереозброєння і введено в експлуатацію КС у Диканьці потужністю 18,9 тис.кВт;КС станціях;

введено в експлуатацію 141,5 км кабельної лінії зв’язку на ділянці Шостка-Бахмач-Бобровиця газопроводу Тула – Шостка - Київ;

актами робочої комісії прийнято в експлуатацію:

газопровід  Джанкой – Феодосія - Керч довжиною 268,6 км;

газопровід  Донецьк - Маріуполь (ІВІ етап) довжиною 14,6 км;

Об’єкти соціального забезпечення:

побудовано 5 житлових будинків на 186 квартир загальною площею 11 835 кв.м;

адміністративно-побутовий корпус спортивної бази у.Комарно Львівської області.

2000 р.  Введені в дію основні виробничі об’єкти:

43,8 км газопроводу-підключення Пролетарського ПСГ;

217,876 км газопроводів і газопроводів-відводів, у тому числі:

газопровід УКПГ Марківське – Краснодон - 30,05 км;

газопровід  Донецьк - Маріуполь (ІІ черга) - 14,77 км;

газопровід Луганськ - Лисичанськ  (реконструкція) - 12,96 км;

13 газопроводів-відводів до сільських населених пунктів загальною довжиною 160,09 км;

введено в дію АГНКС у.Звенигородці на 250 заправок на добу;

виконано техпереозброєння і введено в експлуатацію 2-й пусковий комплекс КС у Диканьці потужністю 18,9 тис.кВт (3 агрегати ГПА Ц-6,3);

введено в експлуатацію вузол регулювання тиску в районі КС Орловка.

Об’єкти соціального забезпечення:

побудовано 2 житлових будинки на 61 квартиру загальною площею 4 495 кв.м;

профінансовано будівництво школи в смт. Диканька на 694 учні (пайова участь).